Завантаження...

Відкриваючи серця для Христа

05 декабря 2016

Категории:Новости, Детское служение

Літо 2016 для команди дитячого служіння церкви «Скинія» було особливим. Розпочалося все з дитячого табору в селищі Затока Одеської області. Метою табору було послужити дітям, які знаходяться в церкві, подружитись з ними, зрозуміти їхнi переживання. Для табору ми обрали тему: «В контакті з Богом».
За час табору багато спілкувались з дітьми, бесідували про залежність сучасної молоді від соціальних мереж та віртуального життя, переводили їх погляди на Христа та говорили про те, що в нашому житті має бути одна залежність – залежність від Бога. Здивувало, що багато підлітків відкривали свої серця, виносили таємне, просили молитись за них. Ми бачили Божу руку і зрозуміли, як важливо не втрачати дорослим контакт із нашими дітьми. Також на відпочинок були запрошені діти, батьки яких працюють у Пенітенціарнiй службі. Виявилось, що деякі з них взагалі вперше чули про живе спілкування з Богом, але було видно, що зерно в їхнiх серцях посіялось. З деякими ми й досі підтримуємо стосунки, за що слава Богу. Віримо, що зустрінемось з ними і в наступному році.
Також було проведено три євангелізаційних табори при дочірніх церквах «Скинії»: в Почуйках, Полонному та Орловці. Їх метою було познайомити дітей селищ з Христом та мотивувати їх на відвідування місцевих недільних шкіл і подальше слідування за Богом. Загалом було охоплено 150 дітей. Щоб здружитись та знайти контакт з дітьми, ми використовували різні ігри, а також дартс та батут – це був ключик до їхнiх сердець. Виявилось, що для деяких з них це дивина. В своїх домівках вони навіть не мають чистого одягу, не те що іграшок та розваг. Частина дітей голодними очима дивилась на запропоновані нами солодощі та бутерброди. І відразу згадалось місце Писання: «А хтось із вас каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!» — але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь?» (Якова 2:16).
Під час таборів діти були відкритими й приймали звістку про Христа. Сподіваємось і молимось, щоб посіяне нами Бог зростив. Дуже дякуємо церквi за духовну та фінансову підтримку дитячого служіння. Відчувається, що ми – сім’я!