Костянтин Мамчур

Неможливо змінитися без сили Святого Духа

Костянтин із тих «колишніх», які, подорослішавши, зрозуміли, до якої пастки вони потрапили. Він намагався вирватися. Самостійно лягав у наркодиспансери, пробував нетрадиційні методи лікування, працетерапію, але все було марно. Те, що шукав, він отримав лише у християнському ребцентрі.

–«Родом я із міста Хмельницький. Ріс у благополучній родині. Батьки досі для мене є прикладом гарних сімейних відносин. Незважаючи на це, мене дуже вабила вулиця, їй я віддавав увесь свій час», – розповідає Костя. – «У 13 років почав курити траву. У приятеля був приватний будинок у центрі міста та город, на якому ми вирощували коноплю. Організували її збут, з’явилися гроші – пішли гулянки у нічних клубах, на дискотеках. Потім захотілося чогось нового і ми перейшли на амфетаміни».

Після школи Костя вступив до університету на гуманітарно-педагогічний факультет. Під час навчання на першому курсі підсів на героїн. За кілька місяців, після того якнаркотик раптом зник із міста, перейшов на місцевий опіум. Костя розумів, що став наркоманом, але не хотів так прожити все життя. Лікарні, китайська медицина, бабки-шептухи, ворожки, заняття з професором психіатрії (до речі, його ж викладачем) були марними.

— «В 21 рік моє здоров’я було зруйновано. Мене розшукувала міліція за шахрайство. Всі друзі відвернулися та й батьки були близькі до цього. Тоді я вхопився за ще одну можливість – поїхав до Білорусі до соціального ребцентру, в якому лікували за допомогою трудотерапії за польською програмою. Через рік повернувся, здавалося, іншою людиною. Батьки були щасливі».

Костя дуже боявся зірватися. Але життя здавалося сірим і нецікавим. Через два роки він знову спробував наркотик і за шість місяців фактично знищив себе — настільки величезною була доза. Він пішов із дому, щоб рідні не бачили його мук.

-«Якось мені зателефонував хлопець, з якимми починали вживати наркотик. Весь цей часвін коловся і дуже опустився. Уявіть, в 24 роки – два зуба у роті, купа проблем, батькине хочуть знати, всім винен, всі йогошукають. Йому дали термін, а він зміг втектиіз зали суду. На якийсь час він зник і раптомдзвонить. Він навіть не свідчив про Бога, мипросто поговорили про життя, але через цюрозмову я побачив роботу Бога. Я відчував, що в його словах є життя. Він радіє. І я сказав, що мені байдуже де він знаходиться, байдуже чи це організація, секта чи церква, мені байдуже. Я хочу жити так, як і він. Хочу, щоб всередині мене було життя!

Таким чином Костя потрапив до християнського реабілітаційного центру. Його відправили до чоловічого стаціонару в селі Почуйки. Під час молитви він схилив коліна і сказав лише кілька слів: «Господи, пробач мені, бо я грішний»…

– «Тоді я відчув одне: я став чистим і вільним. Моє життя почалося з нового аркуша. Бог наповнив мене своїм світом. Неможливо так змінитись без сили Духа Святого».

Після курсу реабілітації Костя сам став служителем реабілітаційного центру. Закінчив університет, став місіонером. Бог дав йому чудову дружину Оксану та довірив служіння в церкві. Сьогодні Костянтин Мамчур несе пасторське служіння в церкві «Голос Надії» в місті Бахчисарай АР Крим і за все дякує Господу.