Богослужіння /29-04-2018 — Справжня жертва

Дорогі наші брати й сестри, дорога церква! Ми раді бути сьогодні у вас у гостях.

Як привести людину до Бога? Це питання № 1 для Бога Отця. Якщо це таке важливе питання для нашого Бога Отця, то тим паче повинно бути і для нас. У Божого Сина Ісуса Христа не було іншої цілі, крім чинити волю Свого Отця. Хіба може бути у нас інша ціль?

Сьогодні Господь хоче благословляти всю землю через Своїх дітей. Наше служіння ніколи не буде успішним без справжньої жертви. Наскільки ми готові служити Богу? Чи готові ми разом із пророком Ісаєю сказати: «Ось я, пошли Ти мене!» (Іс. 6:8)?

Хочеш мати добро в своєму житті – прийми Божу волю. Справжній приклад такої жертви – це наш Бог Отець.

«Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли» (Гал. 4:4-5).

Як комфортно й зручно було Божому Сину на небесах біля Отця. Але людина дуже цінна для Бога, тому Той, Хто має владу, змирив Себе до смерті хресної, переніс приниження, біль, страждання, бо у серці Ісуса Христа була Божа воля, воля Отця. Настільки величезна була любов Ісуса Христа! Нам також треба вміти любити один одного. Ісус створив Церкву, яка почала розвиватися та рости, і сили ада не здолали її!

У Старому Заповіті Бог випробовував Авраама, який повинен був принести в жертву свого сина. Жертва – це щось цінне й дороге, без чого ми не можемо жити, і ми повинні це віддати, коли забажає Господь. Душа людина найцінніша, її міг викупити тільки Божий Син. Коли ми дивимося на Ісуса Христа, ми можемо порівняти свою жертву з Його жертвою. Христос є помазаний, тобто здатний виконати те, на що Він посланий, святу Божу волю. Якщо я християнин, то я також маю здатність виконати Божу волю. Ісус, будучи в плоті, ходив та проповідував Євангеліє – Він не мав іншої цілі. Ісус любив людей, Він приділяв їм багато часу та уваги. Ісус позбавив Себе благ земних заради Божих цілей. Як хочеться дякувати Богу за Його любов і жертву за нас!

«Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять. Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові» (Євр. 13:15-16).

Жертва не повинна мати ваду, віддаваймо Богу найкраще, без примусу! Віддаваймо Богу свій час! Допомагаймо рідним, ближнім, дякуймо Богу. Чим менше подяки нам не землі, тим більше скарб для нас на небі, але ми повинні бути вдячні один одному. Хай Бог благословить нас поважати служителів, бо так навчає Боже Слово. Нехай наша жертовність буде для слави Божої. Найголовніший мотив нашої жертви – це любов до Бога.

«О, Боже наш, ми дякуємо Тобі, що Ти нас любиш, благословляєш, ведеш і направляєш, дякуємо, що одного часу Ти промовив до нашого серця, спас, виправдав і помилував. Ми дякуємо Тобі, що Ти ведеш нас в небеса! Дякуємо за Твого народженого Сина Ісуса, Який став жертвою за нас, прийняв муки смерті і страждання, щоб ми мали спасіння наших душ. Алілуя! Ця істина спасіння відкрилася нам. Бог Отець є приклад істинної жертви. Ми не можемо відмахнутися від жертовності, це наша повинність, наше життя, наша праця. Ми так вдячні Тобі за тих людей, що одного разу проповідували нам Євангеліє, що Ти одного разу доторкнувся до нашого серця і покликав до Себе. Ми хочемо мати посвячене життя для Тебе. Допоможи мати щирі діла віри для того, щоб прославлялося ім’я Твоє. Ісус, Тебе славимо і величаємо за все. Наш добрий і люблячий Бог Отець, Син і Дух Святий. Амінь!»