Завантаження...

Солдатська каша

09 мая 2017

Категории:Полевые записки капелланов

Капелани«Зараз нормально, зараз у мене у бліндажі щури завелися. І миші всі поховалися. А щур — він не такий нахабний, як миша, вночі по обличчю не бігає, за пальці не кусає і у спальник не лізе. А ще у мене на позиції аж три кішки, і всі три вагітні. Як народять, знову кошенят до мене у бліндаж попритягають. Не гнати ж на холод » — ділиться молодий взводний, нагортаючи у кухонній землянці кашу з тушняком. Зовні геть юний, але сірі очі, з металом, виказують солдата із досвідом. Провідали на передовій неподалік Новогнатівки бійців 72-бригади, доправили солдатам посилки, поспілкувалися з ними за казанком каші. Молилися за них та їхніх близьких. І гайда назад до Волновахи.

Рокадні дороги зараз — це щось страшне. Сьогодні ще пригріло, і чорнозем геть розвезло. Та позашляховик знову не підкачав — стрибав, кренився, совався, гарчав двигуном, але без пригод виніс на сухе. Велика подяка Господу та всім, хто молиться за служіння військових капеланів!