Загрузка...

Перезмінка. Підсумки.

09 мая 2017

Категории:Полевые записки капелланов

КапелланыПомінялися, фух. На зміну нам з Андрієм Семаком заїхали Саша Гришилов та Володимир Ненашев. А нас потяг везе додому.

Відрядження було важким. На нашу десятиденку припав обстріл мирної Авдіївки проросійськими бандитами. Ми блукали вулицями скаліченого, знеструмленого темного міста, шукаючи лікарню «03», куди на прохання військових везли бензин для електрогенераторів. Сідали на «пузо» в глибокий сніг донецького степу і під обстрілом визволяли машину із снігового полону. Ми плакали серцем разом із рідною 72-ю бригадою, що втратила десятьох своїх синів і гадали, чи витримає скло в нашому кубрику чергову ударну хвилю від потужного «прильоту» і чи не час вже бігти у бліндаж.

Та було й однозначно хороше – брати на чолі з пастором таки прорвалися крізь бюрократично-митні тенета і пригнали із-за кордону для потреб 72-ї ОМБР реанімобіль, укомплектований як треба. А ще під дах навантажений гуманітаркою для Авдіївки. Брати й сестри, ваша допомога доїхала за призначенням, ми розвантажили її на авдіївському стадіоні у обігрівальному наметовому містечку.

А ще була радість за наших друзів-танкістів, декілька з яких отримали ордени за високі мужність та героїзм. Ми доправили їм посилки і молилися за них. Були години спілкування із солдатами і офіцерами нашого зенітного дивізіону, разом із якими ділимо дах і хліб. Деякі з цих воїнів і зараз поруч – їдуть у відпустку одним потягом з нами…

Уклінна щира подяка всім, хто підтримує служіння військових капеланів. Моліться, будь ласка, за українське військо, за Донбас, за мир…